Ківі – китайський аґрус з пташиним ім’ям

bermix-studio-1oMGgHn-M8k-unsplash

04 Вер Ківі – китайський аґрус з пташиним ім’ям

Цей дивовижний волохатий плід прийшов до нас відносно недавно. Але вже зараз він став звичним і в наших магазинах, і на наших столах. Більше того, ківі так швидко і міцно увійшов в наше меню, що сьогодні важко уявити, як ми жили без нього.

Як мавпячий персик завоював світ

Родина ківі – Китай. А ботанічна назва цієї рослини – актинідія. У Китаї ліани актинідії були відомі давно, а те, що її плоди можна вживати в їжу, вперше згадується в XII столітті, в хроніці імператорської династії Сун. За іншими відомостями, китайські поети оспівували ці плоди ще в VIII столітті. Але плоди автентичної актинідії були дуже невеликі (максимальна вага плода – 30 г), і мали солодкувато-освіжаючий, але не дуже яскраво виражений смак.

Все змінилося на початку XX століття, коли актинідію відкрили для себе європейці. Спочатку вони назвали плоди цієї ліани «китайським аґрусом» (в самому Китаї, до речі, ці плоди через кудлату шкірку називали міхутао – «мавпячий персик»). Першою країною, в якій актинідію було акліматизовано, стала Нова Зеландія. Там було започатковано перші культурні плантації «китайського аґрусу». Величезний стрибок популярності цих плодів стався під час Другої світової війни, коли дислоковані в Новій Зеландії британські та американські військовослужбовці оцінили освіжаючий і тонізуючий смак невеликих кошлатих плодів. Саме з їхньої подачі після війни плоди актинідії стали експортуватися з Нової Зеландії до Британії і США.

Але справжній прорив стався на початку 60-х років ХХ століття, коли новозеландський селекціонер-любитель Олександр Еллісон, в результаті багаторічних наполегливої праці вивів той самий культурний сорт актинідії, який почав приносити такі знайомі нам великі кошлаті і смачні плоди. Процес виведення сорту тривав як мінімум 30 років, в результаті чого дрібні і непоказні плоди перетворилися в красенів розміром з качине яйце.

Такий плід вже не можна було називати ні «китайським аґрусом», ні тим більше «мавпячим персиком». Йому було потрібна нова назва. І Еллісон, ні грама не сумніваючись, привласнив новому плоду ім’я пташки – символу Нової Зеландії. Тим більше, що волохатий плід нагадував кругле тільце цієї незвичайної пташки. Так на світ з’явився плід ківі, такий знайомий і улюблений нами. До речі, кращий культурний сорт ківі в пам’ять творця називається «Еллісон». Швидше за все ви знайдете в магазинах плоди саме цього сорту.

Інший новозеландський селекціонер-любитель, Джеймс Маклоклін, сприяв світовій славі ківі. Взагалі-то головною культурою на його невеликій плантації були лимони, але ківі він вирощував для експерименту і трошки для душі. У 1952 році Маклоклін відправив до Англії на пароплаві велику партію лимонів. У вільний куточок трюму він поставив десять ящиків китайського аґрусу (ківі, як ми вже знаємо, з’явиться на світ трохи пізніше). Як на зло, пароплав прибув в лондонські доки в самий розпал безстрокового страйку портовиків. Цей страйк лондонських докерів затримав розвантаження судна на цілих п’ять тижнів. В результаті лимони просто згнили. А ось кошлаті плоди чудово збереглися! Десять ящиків швидко розійшлися, і англійські торговці запросили ще. Так почалася тріумфальна хода ківі по світу. А Джеймс Маклоклін став мільйонером.

Протягом кількох десятків років ківі було акліматизовано в багатьох країнах світу і практично на всіх континентах, окрім Антарктиди. На «історичну батьківщину» – в Китай, вдосконалений плід повернувся з таким успіхом, що сьогодні Піднебесна виробляє 50% світового обсягу ківі, на порядок випереджаючи країни-конкуренти. Там, до речі, вивели окремий сорт не із зеленою, а з рубіновою м’якоттю, який користується більшою популярністю всередині країни. В першу п’ятірку експортерів ківі входять такі країни як: Італія, Нова Зеландія, Іран, Греція і Чилі. Саме з цих країн найчастіше кошлаті плоди поставляються до нас. Ви можете знайти свіжі якісні плоди ківі і в магазині бренду Vita Verde, який гарантує високу якість плодів, завдяки сучасній системі вхідного контролю. Ківі також входить в готовий до вживання екзотичний фруктовий мікс від Vita Verde.

Найбільшими імпортерами Ківі в світі є Японія та США. У країні висхідного сонця ківі не росте, але його там люблять настільки палко, що за обсягами імпорту Японія зайняла безперечне перше місце.

 

Ківі на вашому столі

Найчастіше ківі їдять сирими, але не тільки. З ківі виходить смачний освіжаючий сік. Ківі також чудовий як начинка для випічки, приправа до м’яса (ківі містить речовину актинідін, який робить м’ясо просто на диво м’яким і надає особливий присмак), а також як складова частина пікантного гарніру. Багато дієтологів рекомендують вживати плід ківі цілком, включаючи шкірку, в якій також міститься багато корисних речовин. Однак потрібно враховувати, що у деяких сортів шкірка надто жорстка, тому її краще зчищати. Нарізаний ківі вже давно використовується як прикраса поверх збитих вершків на «торті Павлова» – особливому десерті на основі безе, популярному серед кондитерів і ласунів.

Важливо враховувати, що актинідін, який так добре пом’якшує м’ясо, абсолютно не поєднується з лактозою, а тому сирі плоди ківі непридатні для використання в десертах, що містять молоко або будь-які інші молочні продукти. Це ж застереження стосується десертів на основі желатину (желе і муси), оскільки актинідін розчиняє білки в желатині, через що десерт або розріджується, або просто не твердіє.

Формула ківі

У 100 грамах зеленої м’якоті ківі міститься 61 кілокалорія, 83% води і 15% вуглеводів, а також 9% цукрів, трохи більше 1% білків і 0,5% жирів. Ківі особливо багатий на вітамін C і вітамін K, а також містить вітамін E.

Масло з насіння ківі містить в середньому 62% альфа-ліноленової кислоти, що відноситься до омега-3 жирних кислот. М’якоть ківі містить також каротиноїди, такі як провітамін А, бета-каротин, лютеїн і зеаксантин.

Фаворит дієтологів

Властивість актинідіна розчиняти білки, яке, як ми вже писали, стає перешкодою для приготування желейних десертів, робить цей плід незамінним для тих, хто хоче скинути зайву вагу. І якщо, припустимо, ми переїли важкого м’яса (особливо червоного), ківі розщеплює ці волокна і полегшує нам травлення. Це робить ківі одним з головних продуктів в так звані розвантажувальні дні.

Дієтологи також відзначають, що ківі містить харчові волокна, які прекрасно очищають організм. Вітамін К відповідає за згортання крові і за засвоєння кальцію. Каротиноїд лютеїн покращує зір. Так що ківі – ще одне підтвердження того, що непотрібних плодів землі не буває. Особливо якщо дотримуватися балансу в їжі і не зраджувати почуттю міри.

Дуже часто виробники косметики додають екстракт ківі в креми і маски для тіла. Такі засоби добре живлять шкіру і уповільнюють процеси старіння. Можна просто змащувати обличчя половинкою розрізаного плода – ефект теж буде.

Протипоказань для вживання ківі небагато. Перш за все, ківі – плід досить алергенний, так що людям, схильним до алергії, слід ставитися до нього з обережністю. Як і тим, у кого є порушення роботи або захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо гастрит і виразка. Крім того, в ківі міститься чимало оксалатів, що робить волохатий плід небажаним продуктом для тих, хто страждає на сечокам’яну хворобу.