ИМ БІЛЬШЕ ОВОЧІВ НА СТОЛІ, ТИМ КРАЩЕ ДЛЯ ПЛАНЕТИ. ЧОМУ?

home-2585721_1920

17 Січ ИМ БІЛЬШЕ ОВОЧІВ НА СТОЛІ, ТИМ КРАЩЕ ДЛЯ ПЛАНЕТИ. ЧОМУ?

Хороший яловичий медальйон в хорошому ресторані коштує недешево. Але ваша плата за рахунком не відповідає його справжній вартості для планети. Навіть з чайовими.

 

М’ясо забезпечує 17% глобальної потреби нашого організму в калоріях, але при цьому вимагає непропорційних витрат води і кормів. Для пасовищ виділяється більше землі, ніж на будь-які інші цілі. В цілому на сектор тваринництва доводиться від 8% до 18% світових викидів парникових газів. Це приблизно дорівнює кількості вихлопних газів, що його виділяють всі автомобілі світу.

 

У шлунках жуйних тварин, таких як велика рогата худоба і вівці, є бактерії, здатні перетравлювати жорсткі, багаті на клітковину рослини. Але під час цього процесу, природно, в кишечнику тварин виділяються гази, причому у величезних обсягах. За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської комісії ООН, жуйні тварини в світі щорічно випускають 100 мільйонів тон метану – парникового газу, в 25 разів більш потужного, ніж вуглекислий газ.

 

В останні роки проводиться багато досліджень, присвячених вивченню впливу м’яса на екологію. У дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings Національної академії наук Великобританії в 2013 році, були представлені дані про кількість парникових газів, пов’язаних з виробленням кілограма білка (тобто м’яса) у різних тварин.
Найбільш екологічно нешкідливим виявилося курча: на кілограм м’яса курки припадає лише 3,7 кг парникових газів. Свинина посіла друге місце – 24 кг парникових газів на кілограм м’яса. У великої рогатої худоби цифри на порядок вищі – 1000 кг газів на кілограм м’яса. Ціла тонна на один кілограм!

 

Курка і свинина виявилися менш шкідливими перш за все через ефективність промислового тваринництва, оскільки сьогодні при їх вирощуванні не потрібен вільний випас.

 

Звіти Chatham House, британського мозкового центру, про зв’язок раціону харчування і кліматичних змін публікувалися два роки поспіль – у 2014 і в 2015 роках. В останньому чітко відзначалася тенденція зростання частки кормових культур в світовому сільському господарстві і, відповідно, вплив цих тенденцій на зростання світових цін на продовольство. Простіше кажучи, примхи багатих м’ясоїдів часто переважають реальні потреби бідних споживачів зернових.

 

Так що ж робити в цій ситуації свідомому споживачу?

 
У недавньому дослідженні, опублікованому в Proceedings Національної академії наук, підраховані переваги дієт з низьким вмістом м’яса і взагалі без м’яса, з використанням комп’ютерного моделювання ситуації до 2050 року.
Сьогодні середньостатистичний щоденний раціон людини включає в себе вживання п’яти порцій фруктів і овочів, менше 50 г цукру і до 43 г червоного м’яса. Енергетична цінність такого раціону складає від 2200 до 2300 кілокалорій.

 

Підраховано, що навіть після невеликого скорочення частки м’яса в раціоні глобальні викиди парникових газів до 2050 року зростуть лише на 7% (в порівнянні з очікуваним збільшенням на 51% у разі, якщо частка м’яса в раціоні не зменшиться).

 

Перехід на вегетаріанство, який стрімко набирає популярність, може скоротити викиди парникових газів майже на дві третини, а веганство – взагалі на 70%! Це, не кажучи вже про те, що така дієта також принесе більше користі для здоров’я. Давно доведено, що споживання занадто великої кількості червоного м’яса, особливо кулінарної обробки (ковбаси, копченості), може помітно збільшити ризик серцево-судинних захворювань і деяких видів раку. Дослідження показало, що протягом трьох наступних десятиліть можна було б запобігти понад 5 мільйонам смертей тільки за рахунок зменшення світового споживання м’яса. Масовий перехід на вегетаріанство збереже 7 мільйонів життів, а перехід на веганство – 8 мільйонів!

 

Однак слід визнати, що контроль за тим, що їдять люди, швидше за все, ніде не зустріне розуміння з боку влади. А з огляду на мізерне харчування, від якого страждають мільйони в країнах, що розвиваються, будь-яка кампанія проти тваринного білка може здатися щонайменше передчасною. За даними ООН, сьогодні в світі недоїдає 795 мільйонів чоловік. Що стосується заможної частини населення бідних країн, то поки що любов до червоного м’яса у цих прошарків тільки зростає.

 

Згідно з прогнозами, до 2050 року світове споживання м’яса зросте більш ніж на 75%. Очевидно, поки мова може йти лише про пошуки компромісу між любов’ю до м’яса та екологією.

 

Що мається на увазі? Перш за все, раціональне користування пасовищами, контроль і регулювання розмноження худоби і птиці, а також серйозна зміна їх кормового раціону. Наприклад, кормовий ріпак і кормовий буряк можуть скоротити викиди метану на чверть у порівнянні з сіном і конюшиною. Нова Зеландія першою почала впроваджувати ці заходи, і результати дуже обнадійливі.

 

Повертаючись до ресторанного столика, відзначимо, що багаті відвідувачі замість медальйона запросто можуть вибрати грибні пироги і різотто з цибулею-пореєм. Тому що розуміють: здоров’я та екологія – теж капітал.

 

За матеріалами https://www.economist.com/