ЇЖА З НИЗЬКИМ ВМІСТОМ КЛІТКОВИНИ ВПЛИВАЄ НА МІКРОФЛОРУ НАШИХ НАЩАДКІВ

dan-gold-298710-unsplash

17 Сер ЇЖА З НИЗЬКИМ ВМІСТОМ КЛІТКОВИНИ ВПЛИВАЄ НА МІКРОФЛОРУ НАШИХ НАЩАДКІВ

 

Здавалося б, ми всі прекрасно знаємо, що повинні їсти більше клітковини і віддавати перевагу цільним зернам, свіжим фруктам і овочам. Але коли нас змушують вибирати між сирими, сипучими, позбавленими смаку вівсяними висівками і смачним білим тостом з вершковим маслом на сніданок, наш вибір легко передбачити.

Подобається нам клітковина чи ні, потрібно розуміти: це волокно не для вас. Воно живить і підтримує мікрофлору кишечника – і не тільки вашу, але і ваших дітей, онуків і правнуків. Результати досліджень показують, що, разом з нашими генами ми передаємо нашим дітям екосистему кишечника, яка відображає наші дієтичні переваги.

Адміністрація з контролю за продуктами і ліками США рекомендує, щоб американці споживали близько 25 грамів дієтичної клітковини на день. Але більшість людей цих рекомендацій не дотримується. «Середній американець споживає всього від 10 до 15 грамів дієтичних волокон», – стверджує Еріка Зонненбург, мікробіолог зі Стентфордського університету.

Нам потрібно брати приклад з людей, які знаходяться ближче до природи, наприклад, з народності хадза, мисливців-збирачів, які живуть в Танзанії. «Вони споживають безліч рослинної їжі, в тому числі особливі бульби. Ці бульби настільки волокнисті, що інші люди, які ризикують їх спробувати, не можуть їх навіть толком прожувати і просто випльовують», – розповідає Зонненбург. Важко точно розрахувати, скільки волокон хадза отримують з бульб, але доктор Зонненбург стверджує, що кількість споживаних волокон становить від 100 до 150 грамів в день.

Медичні обстеження пацієнтів з народності хадза показали, що їжа з високим рівнем волокнистості більш ніж позитивно впливає на роботу кишечника. «Всі дослідження показали, що їжа у народів, які відрізняються більш традиційним способом життя, є найкращою для нашої давньої мікрофлори. Їхня мікрофлора набагато різноманітніша, ніж у «цивілізованих людей», – розповідає доктор Зонненбург.

Як пояснює доктор Зонненбург, компоненти волокон, які звуться неперетравлюваними вуглеводами, є справжнім бенкетом для бактерій в людському кишечнику. Це те, що робить бактерії в наших кишках сильними і життєздатними. Бактерії ферментують вуглеводи, пояснює Еріка Зонненбург, а хімічні продукти цієї ферментації живлять бактерії, при цьому чимала частина цих продуктів буде засвоєна безпосередньо нашим організмом.

Доведено, що зі зменшенням кількості клітковини в раціоні, зменшується і кількість кишкових бактерій – аж до повного зникнення деяких видів. Але як впливає зміна в мікрофлорі нашого кишечника на майбутні покоління?

Для того, щоб встановити, чи впливає вміст клітковини в кишечнику мишей на потомство, вчені розводили мишей на дієтах з низьким або високим вмістом клітковини протягом чотирьох поколінь. Встановлено, що у тих мишей, які отримували їжу з низьким вмістом клітковини, з кожним новим поколінням мікробне різноманіття зменшувалася. До четвертого покоління миші, виведені на дієтах з низьким вмістом волокон, втратили 72 відсотки корисних бактерій. Перехід цих мишей на раціон з високим вмістом клітковини показав лише часткове відновлення мікрофлори.

З бактерій, які зникли протягом 4 поколінь, 67 відсотків були з роду Bacteroidales. Це бактерії, які безпосередньо переробляють клітковину. Було також відзначено зменшення кількості білків, так званих глікозид-гідролаз. Ці ферменти допомагають розщеплювати вуглеводи, в тому числі з волокон.

«Усі згодні з тим, що ми передаємо наші людські гени нашим дітям, але я думаю, що тепер нам пора замислитись про те, що наші діти також успадковують від нас певний набір мікробів, – каже Зонненбург. – І від того, який набір буде переданий нашим нащадкам, будуть залежати їх дієтичні переваги». У планах доктора Зонненбург – продовження досліджень вже на людях-добровольцях.

На думку Джона Крайана, нейробіолога з Університетського коледжу Корк в Ірландії, цей експеримент досить переконливий, але до повного доведення впливу волокон на мікрофлору кишечника у людини, поки далеко. «Людський раціон все-таки набагато різноманітніший за мишачий, – підкреслює доктор Крайан. – Ми споживаємо набагато більше продуктів, здатних так чи інакше впливати на мікрофлору кишечника. Так що потрібно бути обережними з висновками. Але при цьому ми все-таки отримали непряме підтвердження того, що їжа з високим вмістом волокон все ще залишається необхідною для нормальної роботи кишечника. І для нас, і для наших нащадків».

Довідка: Клітковина харчова в достатній кількості міститься в зелених овочах (салат, цикорій, цибуля-порей, шпинат, французька квасоля і т. д.), в деяких сушених овочах, фруктах і крупах.

У зелених салатах вміст корисної клітковини становить не нижче 5 грамів на 100 грамів продукту, в шпинаті – не нижче 7 грамів.

Автор: Беттани Брукшир

Джерело: https://www.sciencenews.org/